Історичний день для України – 11 листопада ЗСУ звільнили окупований Херсон. Але, як відомо, що українцю добре, то росіянину смерть. Одразу після того, як стало відомо, що рашисти остаточно покинули Херсон, а до міста увійшли українські військові, у руснявих пабліках та інформпросторі яскравим полум’ям спалахнула пожежа зрадофілії, яку загасити не можуть навіть придворні пропагандисти кремля. Чи згорить у цьому вогні путін і сама росія, чи “дров” ще замало – розбирався “Апостроф”.

Хороший цар – мертвий цар

Найжирніше поліно у вогонь зрадофільства та паніки на болотах підкинув головний ідеолог “русского міра” олександр дугін, який у себе в соцмережах поплакав, що як же так, здати “російське місто”? Але найголовніше, що дугін пророкував путіну долю “царя дощів”, якщо той не “врятує” народ. Це своєрідне посилання до праці британського антрополога Джеймса Фрезера, який в одному зі своїх творінь описував африканський культ: жерця (“царя дощів”), нездатного викликати опади, забивав до смерті свій народ. Отже, ідеолог російського фашизму прозоро натякнув, яка доля може чекати на путіна.

Не відставали від дугіна і затяті турбопатріоти на сторінках своїх пабліків.

“В очах населення – це поразка. Гірко. Прикро. Якщо зараз ще й підпишемо мир з Україною, що ж, це буде смачний плювок патріотичному прошарку російського суспільства”, – написали в Telegram-каналі “Рибар”.

Військовий блогер Владлен Татарський написав, що “здача” Херсона нагадує відступ від Києва, і журився, що за Херсон ніхто не боровся.

Коментарі у подібних пабліках – окремий вид задоволення.

“Нас попустили українці”, “якщо чесно, ось зараз мені соромно бути росіянином”, “це справжня зрада”, “ми потерпимо, ми ж терпіли”, “скоро і Маріуполь звільнять”, “до революції в Росії 3…2 …1”, – такого роду коментарі заповнили інформаційний міхур ультраправого руху.

А ось пропагандисти кремля були куди акуратнішими у підборі виразів. Що, втім, і не дивно, адже їхнє завдання – вгамувати невдоволення і пояснити, чому бункерний дід нібито знову всіх переграв. Відповідно основне посилення пропаганди звелося до того, що росії потрібно було “зберегти життя людей”. Так, “перший канал” обізвав втечу російських “перегрупуванням військ”, а НТВ “маневрами з перекидання російських підрозділів”. Крім того, на НТВ ведучий однієї з пропагандистських передач взагалі закликав глядачів “загасити вир емоцій”, щоб не розводити паніку.

Пропагандистка скабеєва у своєму ток-шоу запевняла, що втеча “запланована”, а суворікін, який командує війною (“сво”) – геніальний воєначальник, але навіть йому не під силу було виправити помилки, допущені “попередниками”.

До речі, так звані “яструби війни” кадиров і пригожин теж в унісон розсипалися у похвалах суровікіну та його “нелегкому чоловічому рішенню”.

Однак роздратування на болотах, це, звичайно, приємно, але чи є від нього толк? Чи є шанс, що в поєдинку між “жабою та гадюкою” влада фюрера розсиплеться, а за нею і сама росія?

Тріщини режиму

За словами експертів, опитаних “Апострофом”, невдоволення таких турбопатріотів, як наприклад дугіна, навряд чи здатне швидко конвертуватися у повалення путіна.

“Все ж ще мало криків, – пояснює “Апострофу” політолог Володимир Фесенко. – Виступи проти влади має хтось очолити, організувати та направити. А поки що ситуація інша. Ті, хто раніше розганяв паніку – пригожин та кадиров – спрямовували негатив проти російських військових. Адже вони були зацікавлені поставити свою людину на чолі цієї “спецоперації”, і вони цього домоглися: суворікін їх людина, проти якого вони жодних дій не робитимуть. А робити щось проти путіна вони не готові, тому що вони залежать від путіна”.

Проте тріщини фундаменту путінського режиму вже є.

“Це початок руйнівних процесів у масовій свідомості та початок протиріч усередині еліт. Адже одні це сприймають як початок катастрофи та поразку, інші вважають, що поразка тимчасова і попереду буде реванш, а треті шукають своє місце майбутньому та намагаються сховатися від існуючих проблем. І всі це означає лише одне: путінська вертикаль уже не працює так, як раніше”, – резюмує Фесенко.

Політтехнолог Ярослав Макітра погоджується з тим, що операція ЗСУ у Херсоні значно похитнула владу путіна.

“Це продовження кінця путіна, адже звільнення Херсона – третя хвиля зрадофілії, яка накриває російський інформаційний простір. Перша хвиля була при відступі від Києва, друга при відступі з Харківської області, а зараз третій серйозний удар”, – каже Макітра, коментуючи ситуацію “Апострофу”.

Однак ситуація з Херсоном відрізняється від інших тактичних поразок росії в цій війні.

Збройні Сили України запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонд «Повернись живим». Долучитись до волонтерства, або отримати допомогу через державний портал viyna.net. Все буде Україна! 🇺🇦

“Під час відступу від Києва у них були військові успіхи на півдні та сході. Під час відступу з Харківської області проводилися так звані референдуми. А ось зараз, у ситуації з Херсоном, жодних паралельних успіхів у росіян немає. Більше того, це ж втрата вже “російських територій” в інтерпретації росії та ура-патріотів. Це серйозний іміджевий та інформаційний удар”, – додає Макітра.

Тому, з одного боку, що більш відчутним буде цей удар для кремля, то краще.

“І якщо не станеться нічого екстраординарного в той час, як Херсон росіянами вже втрачений, то ця хвиля невдоволення буде наростати і може вилитися вже в політичну площину. Адже той же дугін у певному сенсі політична постать, а не просто людина без політичних амбіцій як ті ж воєнкори”, – зазначає Макітра.

Але! Усі ми пам’ятаємо, від чого “течуть” російські фашисти – від убивств українців. Масований ракетний удар по столиці 10 жовтня був сприйнятий болотними турбопатріотами на “ура”.

А тому за відсутності військових успіхів: “У російського керівництва можуть бути плани щодо нанесення нових ударів по Україні для того, щоб змінити інформаційний фон і продемонструвати, що росія не здається”, – резюмував Ярослав Макітра.